![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Чого мовчим, чого чекаємо?
Jun. 18th, 2013 07:37 pmДивлюсь роздмухують новий антіфашистський шкандаль.
В Америке объявился новый «Иван Демьянюк» командира роты в дивизии СС «Галичина» Михаила Каркоца подозревают в масовых убийствах поляков.
Красномовний заголовок «Нашли жертв второго Демьянюка»
Читаємо що ж там пишуть: «В декабре 1943-го фашисты сожгли 21 жителя Пидгайцев, среди них 9 детей, женщины и старики (…) Сивый говорит, что не слышал среди убийц украинской речи. А вот другой старожил села не исключает, что среди карателей быль соотечественники – Мама рассказывала, что ходили слухи, будто тот дом поджигали украинские полицаи …»
Відкриваємо попередній номер, читаємо: «… После прихода СА [!sik] в Западную Украину бежал в оккупированую немцами Польшу. Пошел в немецкую армию. В 1945 г. присоединился [!sik] к дивизии «Галичина».
Висмикуємо білі ниточки.
Це по-перше.
Тепер по-друге.
Ще раз прочитаємо заголовок «Нашли (…) второго Дем’янюка». Що можна сказати? А ось що: Дякуємо за правду. Дем’янюк був першим, Каркоц – другий. Висмоктані з пальця звинувачення, в якості доказів – чутки, фальсифікації і перекручення.
З цього приводу згадується нещодавній, але вже трохи піздзабутий скандал з т.Ургантом. Розверещалися – «образа, як же ж так, порівняв людей з капустою!», а я все чекав коли хтось подякує. Не дочекався, кажу зараз: «Спасібо за правду. Так яка, в біса, спільна історія? Будемо гордитись общімі достіженямі, да? А що ви нам казали про 1933 рік? – нікакой ето нє гєноцид, ми тоже голодалі?»
І по-третє.
Хто в нас головний по захисту національної гідності? ВО Свобода, здається? Прихильники і активісти, депутати усіх рівнів – ваш хід. Сподіваюсь мені не треба підказувати що треба робии.
В Америке объявился новый «Иван Демьянюк» командира роты в дивизии СС «Галичина» Михаила Каркоца подозревают в масовых убийствах поляков.
Красномовний заголовок «Нашли жертв второго Демьянюка»
Читаємо що ж там пишуть: «В декабре 1943-го фашисты сожгли 21 жителя Пидгайцев, среди них 9 детей, женщины и старики (…) Сивый говорит, что не слышал среди убийц украинской речи. А вот другой старожил села не исключает, что среди карателей быль соотечественники – Мама рассказывала, что ходили слухи, будто тот дом поджигали украинские полицаи …»
Відкриваємо попередній номер, читаємо: «… После прихода СА [!sik] в Западную Украину бежал в оккупированую немцами Польшу. Пошел в немецкую армию. В 1945 г. присоединился [!sik] к дивизии «Галичина».
Висмикуємо білі ниточки.
- Хтось розповідав, що хтось розповідав – свідоцтво через третю особу;
- «Ходили слухи, що українські поліцаї» – ага, такі самі, як в «Наші мами, наші папи»;
- Село спалили 12.1943; п.Каркоц в рядах дивізійників з 1945. Тобто через рік-півтора після трагедії;
- Якщо віримо слухам, і село спалили поліцаї, то яке відношення до цієї трагедії має вояк вермахту?
Це по-перше.
Тепер по-друге.
Ще раз прочитаємо заголовок «Нашли (…) второго Дем’янюка». Що можна сказати? А ось що: Дякуємо за правду. Дем’янюк був першим, Каркоц – другий. Висмоктані з пальця звинувачення, в якості доказів – чутки, фальсифікації і перекручення.
З цього приводу згадується нещодавній, але вже трохи піздзабутий скандал з т.Ургантом. Розверещалися – «образа, як же ж так, порівняв людей з капустою!», а я все чекав коли хтось подякує. Не дочекався, кажу зараз: «Спасібо за правду. Так яка, в біса, спільна історія? Будемо гордитись общімі достіженямі, да? А що ви нам казали про 1933 рік? – нікакой ето нє гєноцид, ми тоже голодалі?»
І по-третє.
Хто в нас головний по захисту національної гідності? ВО Свобода, здається? Прихильники і активісти, депутати усіх рівнів – ваш хід. Сподіваюсь мені не треба підказувати що треба робии.
