Re: Бляшані бубни

На Бляшані бубни, трохи сумбурно.

Почну з життєстверджуючого: "Як ви всі мене задовбали" :)
  От пролунало: "...мовляв, журналіст не має права ставати громадським діячем, а просто висвітлювати події...". Начебто так. Але, думаю, не треба плутати репортаж з висвітленням власної/редакційної точки зору. Взагалі про що має право, що не має права робити журналіст можна було б спитати Симона Петлюру. Він би розповів.
  Йдемо далі. От знову розпочався шум - побили журналіста. Нічого гарного я тут не бачу. Але коли я чую стинання журналістів про якийсь силовий вплив (назвемо це так) на них кортить запитати: а ви не знаєте в якій країні ви живете?. От пару днів тому п.Різніченко показав, що сучасна українська політика - то кастет. І що? - Тиша.
  Частенько доводиться читати бідкання: наш народ не може самоорганізуватись, суспільство атомізоване, немає взаємодопомоги. А як із цим справи в самій журналістській братії? Та ніяк. Що заважає найкращім/найрозумнішим представникам цієї професії створити якусь організацію. Називайте як хочете: профспілкою, союзом, опчеством взаємодопомоги. Просто щоб при наїздах на пишучу братію вона могла щось відірвати. Щось заважає? Так що ви від бидла хочете? Чим я за вас кращій?