![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Дєди освабаждалі
Наближається до нас дата. Так зване звільнення Києва від хвашистських загарбників. І з цього приводу планується грандіозна вистава, яку чомусь-то називають реконструкцією подій. Вже і блогерів з мас-медіа запрошують та реєструють, може й фуршетік організують як водиться, – все буде як слід, я думаю. Про фінансову сторону проекту якось не хочеться ані писати, ані гадати. Гроші ж не пахнуть.
Та якось мене не покидає відчуття, що ця реконструкція слабо відповідає історичним реаліям, я б сказав більше – просто не відповідає. От і запитують: А що ж тобі, любий друже, не вистачає для реалізму? Гарне питання. Ось і зброя стріляє, і танки гуркотять, десантні човники пливуть і навіть люди бігають та падають. Все так, як треба. Але... Але. Але, може хтось чув від батьків чи дідусів як визволяли Київ? Чим закарбувалась у народній пам’яті ця операція? Хто не знає, не чув, я відповім – Дніпром. Червоним Дніпром. Якось так трапилось, що всі одностайно згадують про те, як дід Дніпро почервонів від крові.
А крім народної пам’яті є ще одна річ, називається демографічна статистика. Так от, демографічні показники надовго зберегли пам'ять про ті часи. Кому цікаво може глянути «Так случилось мужчины ушли», де наводяться цифри. Якщо коротко – генії полководці Жуков і Ватутін за один місяць викосили чоловіче населення Чернігівської області так, як Сталін з тим самим Жуковим викошували Іванівську та Московську області протягом двох років. От і думаю я: покажуть нам у цій виставі як гнали у бій чорні свитки? Мабуть ні.
В програмі реконструкції є пункт: власне переправа через Дніпро. Цікаво покажуть нам таке дійство (взяте мною зі спогадів ветеранів) як бійці набивали плащ-накидку сіном і через 100 метрів йшли ко дну. Як зі складу полка до другого берега допливала рота? Мабуть ні, не покажуть такої переправи.
Цікаво покажуть нам співвідношення сил, коли на одну армію з парою доданих дивізій (~150 000) навалився фронт у складі 7 армій (670 000 чол)? Мабуть ні, не побачимо.
Про Букринський десант, викинутий на голови німців я вже мовчу.
Тим більш я мовчу про те в якому стані мала бути німецька оборона після пів-годинної артпідготовки.
Тож яке відношення до реальних подій має вистава під назвою «Військово-історична реконструкція «Дайош Кієв»? Як на мене приблизно таке: в 1943 році Червона армія штурмувала Київ. Оце і всі співпадіння з реаліями.
P.S. «...Если будут выступать – я пойду смотреть…»
Цікаво, чи збирається патріотично налаштована молодь бити акторів у формі НКВС?
Та якось мене не покидає відчуття, що ця реконструкція слабо відповідає історичним реаліям, я б сказав більше – просто не відповідає. От і запитують: А що ж тобі, любий друже, не вистачає для реалізму? Гарне питання. Ось і зброя стріляє, і танки гуркотять, десантні човники пливуть і навіть люди бігають та падають. Все так, як треба. Але... Але. Але, може хтось чув від батьків чи дідусів як визволяли Київ? Чим закарбувалась у народній пам’яті ця операція? Хто не знає, не чув, я відповім – Дніпром. Червоним Дніпром. Якось так трапилось, що всі одностайно згадують про те, як дід Дніпро почервонів від крові.
А крім народної пам’яті є ще одна річ, називається демографічна статистика. Так от, демографічні показники надовго зберегли пам'ять про ті часи. Кому цікаво може глянути «Так случилось мужчины ушли», де наводяться цифри. Якщо коротко – генії полководці Жуков і Ватутін за один місяць викосили чоловіче населення Чернігівської області так, як Сталін з тим самим Жуковим викошували Іванівську та Московську області протягом двох років. От і думаю я: покажуть нам у цій виставі як гнали у бій чорні свитки? Мабуть ні.
В програмі реконструкції є пункт: власне переправа через Дніпро. Цікаво покажуть нам таке дійство (взяте мною зі спогадів ветеранів) як бійці набивали плащ-накидку сіном і через 100 метрів йшли ко дну. Як зі складу полка до другого берега допливала рота? Мабуть ні, не покажуть такої переправи.
Цікаво покажуть нам співвідношення сил, коли на одну армію з парою доданих дивізій (~150 000) навалився фронт у складі 7 армій (670 000 чол)? Мабуть ні, не побачимо.
Про Букринський десант, викинутий на голови німців я вже мовчу.
Тим більш я мовчу про те в якому стані мала бути німецька оборона після пів-годинної артпідготовки.
Тож яке відношення до реальних подій має вистава під назвою «Військово-історична реконструкція «Дайош Кієв»? Як на мене приблизно таке: в 1943 році Червона армія штурмувала Київ. Оце і всі співпадіння з реаліями.
P.S. «...Если будут выступать – я пойду смотреть…»
Цікаво, чи збирається патріотично налаштована молодь бити акторів у формі НКВС?
no subject
Есть блог, есть никнейм. Для ЖЖ этого достаточно.
Мы ж не вконтактик, чай.
2. к тексту - реконструкция именно должна реконструировать историю.
Иначе это будет уже не реконструкция, а ролевая игра с авторской трактовкой - пусть даже автор не один.
Да, людям нужен аналог "Зарницы". Была такая пионэрская игра. мы все её очень любили. Понятно, что не наигрались. Как можно наиграться в войнушку?
Обожала бегать с пистолетиком, вместе с мальчишками.
Ок, пусть игра. Но зачем тогда выдавать её за срез истории?
3. Автор как раз не хочет смотреть на кровь и тонущих людей. автор саркастирует.
4. Это замечание как раз относится к истории. Интересно, запланированы в этой "реконструкции" по битве за Киев, НКВД-шники?
5. Такие игры тоже существуют. Далее их будет больше.
(если данные провластные "реконструкции" не забьют людям баки - однако, вряд ли. Люди, в большинстве своём, понимают разницу между побегать-пострелять и историей)
прим
по последней приписке есть сомнения.
Именно поэтому считаю данные игры-"реконструкции" вредными для общества.
Для общества, которому давно пора наконец разобраться со своей историей - а не пользоваться совдеповскими заготовками.
Лёш, такие игры стоят очень... Очень много денег.
Ты тусовался с ребятами, тебе близко это мероприятие - а оно огромно и вклад организаторов в него велик, вне сомнений - но можешь ли ты сказать, кто выступает спонсором данного игрища?
no subject
2. спонсоров крупных нет, от партий они дистанцируются, но от поддержки городских, районныхадминистраций и министерств - внутренних дел и обороны помощь организационную, технику, горючку - принимают
no subject
Впрочем, я его знала и так. Я ж на этих организационных мероприятиях зубы съела, Лёша. Давно знаю, кто и что заказывает, и кто за что платит.
Понятно, что напрямую партийные баннеры не будут висеть.
Лёша, я понимаю, ты в деле, и тебе обидно это слушать. И я не хотела говорить раньше.
Но я стараюсь от таких игр держаться подальше. Они - вода на определённую мельницу.