![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
За кермом старої газельки сидів чоловік, він одразу представився: «Владимир с Донецка». Нам виявилося по дорозі кілометрів із 500, і я тішилася, що аби добратися до місця не муситиму міняти машину. Але 500 кілометрів обіцяли багато розмов, і я знала ту тему, яка обов’язково постане: тема мови.
Володимир щирий, простий і віруючий. Пропрацював водієм вже багато років. Ностальгує за Радянським союзом та за молодістю, коли міг собі дозволити об’їздити автівкою пів-Росії не замислюючись про гроші та пальне. Кілометри поволі спливають, і нарешті болюча тема дається взнаки. Спершу це просто невдоволення тим, як «криво» переіменували населені пункти на Донбасі. Але потім звучить щось геть нове:
- Я ж монастирям допомагаю. То там говорю зі знаючими людьми, яких дуже поважаю. То вони мені розповіли, звідки взялася українська мова. Знаєте такого Петра І? він дуже розумна людина був. І якось йому в голову прийшло, що гарно було би, аби люди говорили на різних мовах. Одразу по людині видно було б звідки вона. От він сів і придумав діалекти: український, білоруський, литовський.. різні діалекти російської. Потім через монастирі поширив маніфести, де було сказано, кому на якій мові говорити. Люди вивчили і з тих пір говорили. Отак втече кріпосний від господаря, приб’ється в інше село, а по говору одразу чути, звідки він! Як ви ще інакше поясните те, що люди по-різному говорять? То все Петро І!
Тож я вважаю, друзі, що нам треба оцінити красоту гри церковників від МП. Це просто феєрично.