Зі святом мілітаристів

Звісно вітаю тих, кому за 40. Хто народився пізніше, ваш день - 6 грудня.

Святкуємо? Вітаємо?
Зараз багато пишуть про революційного матроса Дибенка і взяття цистерни зі спиртом. Думаю - це добре, історію треба знати. Але не треба забувати, що 23 лютого - це не тільки Червона гвардія у вигляді революційної матросні з Дибенком і Колонтай на чолі. Це ще й РККА і СА, де зустрічалися й нормальні люди. В тому числі наші діди і батьки. Думаю вони заслуговують на повагу і привітати їх не завадить.
Можна по різному оцінювати це свято. Воно нам дісталося в спадщину від СРСР. Спадщина ця сама дуже неоднозначна. І зараз, коли тільки лінивий не скаже про Дибенка, мені згадуються слова якоїсь поетеси (чи то Цвєтаєвої, чи то Ахматової - не пам'ятаю): Як би ви знали з якого сміття ростуть квіти, ось так і мої вірші - краще не знати що мене надихнуло.
Особисто я вважаю нормальним привітати тих, хто служив в Радянській Армії, якщо вони не проти звісно. А якщо ми згадуємо про непривабливі події які супроводжували створення армії Совєтов, то мабуть також треба згадувати й про необхідність проведення люстрації в країні. Щоб знати - кого вітати, а кого вести до стовпа ганьби.

Про хлопчиків та дівчаток.
День Армії Совєтов ще у давні-давні часи перейшов межу професійного свята і став гендерним святом. Днем чоловіків і хлопчиків. В умовах мілітаризованого радянського суспільства це - природно. Майже 100 відсотків чоловіків проходили армію, віддавали їй як мінімум 2 роки життя. Багато людей отримало в армії "путівку в життя".- здобули запитану у цивільному житті спеціальність (наприклад мотористи). Так що для багатьох армія - не втрачені роки, а важливий етап життя. А дємєльські дні? Це ж - золоті часи! Так що в радянські часи все збігалось: чоловік? - значить служив (або  буде служити). І суспільний запит на "чоловічий день" знаходив ідеальну реалізацію.
Але так було давно. А зараз геть інша ситуація. Яке відношення до дня захисника має людина, яка форму вдягала два рази у своєму житті? Яка навіть в стою ходити не вміє?  :)  З якого дива вітати хлопчаків?  - Нам кожен рік обіцяють перевести армію на контракт. Можливо коли-небудь обіцянку виконають. І яка тоді ймовірність того, що школярик піде служити? Дисонанс панове. І що ж робити, як нам бути?
Мені здається варто розділити ці свята. Хай будуть два свята: день українського війська та день українського чоловіка. Мілітаристи хай святкують в один день - 6 грудня, а загальне свято хлопчиків та чоловіків хай буде в якийсь інший день. Наприклад - 9 травня. Святкувати перемогу одного людожера над іншим давно вже не хочеться, вихідний у травні втрачати - теж не цікаво.

День захисника ... Вітчизни чи Батьківщини?
Тут я скажу коротко: Спробуйте назвати батька "вітець". Не звучить? Так ото ж бо. Яка на фіг Вітчизна? Я захищаю Батьківщину.