Щось-то трохи схоже на правду.

Взято у http://dibrov-s.livejournal.com/288407.html
http://infocorn.org.ua/news/urn:news:284BC7FD
Одні лише протести країну не змінять. Варто відвойовувати життєвий простір

(...)
Дежавю повернення кучмізму оживляє тогочасних привидів. Тоді, як і зараз, здавалося, що ми живемо у невільній країні, якою править диктатор і тиранія must die. А отже, треба студіювати європейський досвід повалення авторитарних режимів, опановувати практику ненасильницького спротиву. Ключове слово – «здавалося».

Бо жоден диктатор не допустить мовлення «5-го» каналу, жоден диктатор не змириться з тим, що його низький рейтинг є загальновідомим, жоден диктатор не потерпить опозиції у парламенті. За прикладами ходити далеко не треба - на півночі з нами сусідять дві показові диктатури. Можна без візи поїхати і подивитися, що таке є справжня цензура, згортання громадських свобод і кийок омоновця як єдиний комунікатор між владою та незгодними.
(...)
Як на мене, краще відвойовувати життєвий простір.
З побутового рівня – створити ОСББ, стати повноправним господарем власного житла. Коли люди неспроможні розпоряджатися власним майном, нездатні без принижень перед жеківськими бюрократами вирішити елементарні питання чистоти сходів, паркомісць у дворі і стану дитячого майданчика, вони є невільними.


Давайте замислимося: в якій країні ми хочемо жити. І після того, як придумаємо - почнемо її будувати, не зважаючи на уряд.
(...) Кінець цитати.

Виникає питання: "Якщо ми будуємо країну, в якій ми хочемо жити, то чому ми маємо фінансувати уряд, на який не зважаємо.