Світла пам'ять

Додам з колись-то давно написаного:

....
Отже.

Чисельність Союза за період 1926-1939 виросла від 147,3 млн до 170,55, тобто середньосоюзний приріст: 15,8%. При цьому, за різних причин різні нації дали різний приріст (по Союзу в цілому): росіяни:  28%, білоруси: 11%, грузини: 12%, азербайджанці: 26%, вірмени: 25%.
Але деякі нації чомусь зменшили свою чисельність. Їх три: українці: -10%,  казахи: -22%  і поляки: -20%

Тим, хто жив у великій Україні ще "пощастило" - більшість залишилось в живих бо Сталіну потрібні були робочі руки на великих стройках. А от у Казахстані чисельність українців зменшилась на 24%, казахів - на 37%. Але найпотужніший удар українці зазнали на Кубані - чисельність українців знизилась на 98%.

Для тих, хто вміє рахувати Excell-ка тут: https://docs.google.com/spreadsheet/ccc?key=0AuzhpIGVP8W0dEEyakFKcjlGSjVjYV9ieGdqaG55WWc#gid=0

	1926	1939	+%	рус 26	рус +%	укр 26	укр +%	груз 26	груз +%	казахи 26	казахи +%
СССР	147269397	170557093	15,8%	77816457	28%	31201251	-10%	2002571	12%	3968344	-22%
РСФСР	93132608	109397463	17,5%	72675681	24%	6948381	-52%	20844	112%	136501	161%
УССР	28994980	30946218	6,7%	2677166	56%	23218860	2%	1265	695%	98	11399%
БССР	4982623	5568994	11,8%	383806	-5%	34681	201%	52	3044%	18	7806%
ГрузССР	3046259	3540023	16,2%	118985	159%	20504	122%	1969532	10%	109	106%
АзерССР	2499875	3205150	28,2%	222978	137%	18368	29%	9541	7%	6	4183%
АрмССР	878929	1282338	45,9%	19548	163%	2826	94%	274	138%	1	5400%
ТуркмССР	975599	1251883	28,3%	75357	209%	6877	217%	258	83%	9471	548%
УзССР	4440575	6271269	41,2%	240883	202%	24714	186%	669	296%	105344	190%
ТадССР	827083	1484440	79,5%	5638	2293%	1090	1493%	28	1482%	1636	677%
КазССР	6500895	6151102	-5,4%	1279979	92%	860822	-24%	81	6302%	3713394	-37%
КиргССР	989971	1458213	47,3%	116436	160%	64128	114%	27	1107%	1766	1255%
СевКавказКрай	8307934	9401574	13,2%	3841063	93%	3106852	-89%	15011	28%

Ми просто хочемо повернутися

Originally posted by semesyuk at Ми просто хочемо повернутися

Встромлю і я свого тактичного носа в стратегічне завтра країни, шановні.

Багато говорено, але не все. Ми всі молодці, звичайно, але бачу певне роздвоєння особистості, навіть у найпрогресивніших співгромадян. Виражається воно в тому ж таки, вельми популярному протестному гаслі - "Україну в Європу!" Це абсолютно хибна псіхологічна установка, як на мене - подібне гасло добре личить Туреччині, наприклад, але не нам.

Не забуваймо, що Україна, хоч і вкрай відстала, і страшно переферійна, і дикувата, але частина європейського світу. Частина, котра завдяки улюбленим серед українців всіх часів і народів вадам (як-от заздрість, тупість, зрадливість, лінивість, кволість духу і т.д.) колись опинилася в похмурому московському рабстві, де нашим співкамерником був (хоч і завербований, але братній) російський народ. І ось через те, що вертухай-охоронець перепив крепкої нафти і трохи розгубився, Україні вдалося видертися з цієї вічної тюряги, та навіть далеченько втікти. Поталанило.

Сьогодні наше завдання не запхати Україну в Європу, а просто повернутися додому. Після 300-річної каторги ми стоїмо в дверях власної оселі, а в потилицю нам знову дихає нафтовим перегаром пристарілий, але досі стрімкий вєртухай, зі сталевим кокошніком братерської любові в руках.

Ми просто хочемо повернутися додому і працювати на себе. Без ментів, попів, парламентсько-кулуарних зомбі, без цих совкових їбальників та інших приємностей такого штибу.

Ну не знаю, чи то буде комедія, чи трагедія, чи драма-феєрія, але треба йти і просто засвідчити власну масову присутність в себе вдома, в своєму місті, на своїх вулицях, у своїй Європі.

Данкен за прослухен.